Страшнi слова, коли...

Страшнi слова, коли не пам'ятаєш,
Чи то було добро чиєсь, чи зло...
Коли ти забуваєш й вiдпускаєш
Все те, що дорого тобi завжди було.

Страшнi слова - наповненi стражданням
Людини, що прощається з тобою,
Торкається холодною рукою
До твого серця - i її нема...

Страшнi слова - пустi i мовчазливi,
Страшнi слова - брехня i лицемiрство.
Вони не надихають i не грiють.
Вони пробуджують лише презирство.

Але ж iснують в свiтi тi слова,
Вiд котрих кругом голова,
Якi дарують радiсть i надiю,
I надають яскравостi всiм мрiям.

Чарiвне слово - це духовна сила,
Страшне - коли ти бiльше не важливий.
Тож люди, ви повиннi пам'ятати,
Що за словами треба слiдкувати!

Аналiз вiрша Миколи Винграновського " Сеньйорито акацiє, добрий вечiр..."

Тема : розкриття почуттiв, що спалахнули на схилi лiт.
Iдея: показати вiдчуття давно забутого кохання, яке приносило бiльше муки вiд нероздiлених почуттiв, нiж радостi.
Аксюморон: колюче щастя
Епiтети: годину суху та вологу, осiннiй я, пожежо моя
Риторичнi запитання: Хто воно за таке любов? ; Вже б, здалося, нащо менi? ; Ви з якої дороги, пожежо моя?..

Аналiз вiрша Iвана Драча " Балада про соняшник "

Тема: унiверсальнiсть i велич життя, непреривнiсть руху й викриття краси у повсякденному життi.
Iдея: вiдчути нову, неповторну грань життя.
Жанр: балада
Головнi образи: соняшник - хлопець, Сонце - поезiя
Метаморфози: " В соняшника були руки i ноги,
Було тiло, шорстке i зелене.
Вiн бiгав наввипередки з вiтром,
Вiн вилазив на грушу,
i рвав у пазуху гнилицi,
I купався коло млина, i лежав у пiску,
I стрiляв горобцiв з рогатки.
Вiн стрибав на однiй нозi, щоб вилити з вуха воду..."
Поезiя закiнчується монологом: " Поезiє, сонце моє оранжеве!
Щомитi якийсь хлопчисько
Вiдкриває тебе для себе,
Щоб стати навiки соняшником. "

Аналiз вiрша Василя Симоненка " Я..."

Тема: зображення неповторностi кожної людини.
Iдея: заклик до сприйняття людської гiдностi, доведення, що кожна людина неповторна.
Мотиви: справедливiсть, самоповажага. Через цi мотиви автор чудово передав образи свого власного " я ", народу, влади.
Провiдний художнiй засiб: " Ми - не безлiч стандартних " я ", а безлiч всесвiтiв рiзних ".
Епiтети: вiн гремiв одержимо i люто; очицями, повними блекоти; лице рябе.
Протиставлення: " Ми - це народу одвiчне лоно, ми - океанна вселюдська сiм'я ".

Мої враження пiсля прочитання повiстi " Україна в огнi "

   Повiсть "Україна в огнi" дуже вразила мене. Читаючи цю повiсть, я дiйсно побачила Україну, охоплену вогнем. Менi сподобалась iдея боротьби за свою iсторiю та культуру та  вразив опис тимчасового життя. На мою думку, головний герой цього твору дуже мужня i смiлива людина, тому що вiн не поступився своїх думок i iдей та продовжував боротися за них.

Повiсть Довженка вчить нас по-iншому ставитися до нашої Батькiвщини.

Олександр Довженко. В чому ж секрет його талановитості? В чому він для вас неординарна особистість?

Для мене, Олександр Довженко - дiйсно фантастична, багатогранна людина. Вiн здобув освiту вчителя (викладав природознавство, гiмнастику, географiю, фiзику, iсторiю, малювання), економiста, художника. Не задовольнившися працею вчителя, вiн подався у кiно та став вiдомим кiнорежисером, кiнодраматургом, класиком свiтового кiнематографу. Як видатний письменник, вiн писав чудовi твори та створював фiльми за темою радяснької влади, якi в свою чергу стали класикою українського кiно. Довженко створив багато генiальних творiв та зробив багато для України, тому я вважаю, що вiн дiйсно видатна особистiсть.

5 визначень: що для мене грiх, а що помста?

Грiх : 

• вбивство
• крадiжка
• пiдлiсть
• злочин 
• лицемiрство

Помста:

• байдужiсть
• кара
• ненависть
• брехня
• руйнування